П'ятниця, 10:39, 19.10.12

Нобелівську премію Миру 2012 отримав Євросоюз. Це навдивовижу чесне рішення. Ту роль, яку раніше відігравали герої, нині відіграють бюрократичні надбудови, відчужені суспільні форми.

Місце видатної особистості – в ув‘язненні, або в підпіллі. Гадаю, лауреатом Нобелівської премії з фізики має бути адронний суперколайдер. В усіх інших галузях – корпорації, механізми, управлінські структури, зрештою, цивілізація як сукупність механізмів.

Людина дедалі більше потрібна цивілізації лише у своїх середніх якостях, але не в якості особистості.

Притлумлення особистості, зменшення свободи її свавілля, унеможливлення слави, відчуження – загалом корисне. Для прикладу, візьмемо економічну кризу (хоча, зазвичай це вона за нас береться).

Багато хто з провідних економістів стверджує, що є цілком коректним порівнювати нинішні негаразди з кризою 30-х років. Та стала однією з причин Другої Світової війни й спричинила жорстокі соціальні й політичні потрясіння у найрозвинутіших країнах.

Нічого подібного ми не спостерігаємо нині. Навіть греки не прагнуть відмовитися від принад представницької демократії, не збираються нападати на Македонію. Натомість, повстання спіткали лише країни з архаїчним управлінням і традиційним суспільним устроєм, очолювані видатними особистостями – диктаторами.

США та Європа виробили досконалі механізми виживання й розвитку. Їхні правителі дедалі простіші (Кемерон далеко не Черчилль, Обама – не Рузвельт, навіть Меркель – зовсім не Гітлер, які б вусики не домальовували їй греки на своїх плакатах), а цивілізація дедалі розумніша.

Ще нещодавно особистість була тією віссю, навколо якої крутилося колесо історії. Нині – це дрючок в колесі – те, що загрожує плавності руху в ірій прогресу.

Зокрема, саме цим пояснюється "лівізм" бомонду й суспільних настроїв розвинутих країн і репресивність по відношенню до "правих".

Американська агресивна толерантність й панівний європейський "гомосоціалізм" поборюють особистість та її атрибути – расу, націю, віру, аристократизм, європоцентризм.

Натомість Х‘юстон Стюард Чемберлен (Карл Маркс правих) проголошує людську особистість, як misterium magnum буття. Він цитує Лютера (Світом править Бог через малу кількість героїв і досконалих людей), а також Гете: Найвище щастя дітей землі – тільки особистість.

Основний сенс третього тисячоліття – конфлікт між особистістю і цивілізацією, яка вже не потребує особистості.

Греки, коли ще не здогадувалися за іпостасі Божественного, винайшли для людини іпостась героя, культ героїв і свободу творчості ("свободу вигадувати", як каже Чемберлен) аби оспівувати героїв. Поняття "геній" з‘явилося у XVIII столітті.

Між греками доби архаїки та французами доби рококо особистість підносилася зусиллями Християнської Церкви, яка вся збудована на гострому усвідомленні того, що Бог – є особистість. Церква продукувала святих і винайшла шляхту.

Цікаво, що свого часу атака на особистість з боку неоманіхеїв-ліваків почалася не з дискредитації геніїв, героїв і святих (за них взялися пізніше), але з критики та висміювання шляхти, так би мовити, з точки зору ображеного лакея.

На противагу "свавільній і розбещеній" шляхті створювали міф "простої людини", проливали сльози за пригнобленими класами, сакралізували "народ" (під яким спочатку розуміли буржуазію, а згодом селян).

Нині в моді історичні реконструкції та експериментальна археологія. Науковцям цікаво відтворити античні облогові машини, попрацювати неолітичними знаряддями, переплисти море у варязькому човні, аби зробити висновки за те, як воно колись було насправді.

Якось, озброївшись методологією експериментальної археології я спостерігав за стосунками знайомого багатія з бригадою будівельників, які будували йому хатину в Кончі Озерній. За класичною схемою він – визискувач, вони – визискувані, пролетарі.

Вони знущалися над ним, як хотіли. Хто наймав закарпатців для ремонту чи будівництва знає, за що йдеться. Якщо нині пролетаріат визискує працедавця, що примушує нас вважати, що раніше було інакше?

Хіба ми такі наївні, як Фрідріх Енгельс, аби сплачувати фантазії Карла Маркса? На землях шляхетських ленів та феодів працювали негідники та потвори, які дозволяли собі свавілля вдесятеро більше за своїх панів.

Аристократ не міг собі дозволити майже нічого з того, що дозволяв собі холоп. Він не міг одружитися на кому заманеться, бо змушений був дбати за чистоту крові, не міг втекти з поля бою, не міг проігнорувати образу, не міг торгувати.

Його тіло було заковане в залізо, а життя підкорялося жорстоким самообмеженням. "Вони вважали себе великими й тому не мали права вчинити не гідно їхніх предків".

Проте, якщо колись холопам були потрібні пани, аби захищати їх від інших панів, то нині ми, холопи, можемо обходитися без панів і потребуємо лише колись створеної панами цивілізації, яка само -розвивається без участі панів, героїв, святих і навіть геніїв.

Насильство – єдиний спосіб спілкування особистості і суспільства. Проте, відчайдушності замало. Якщо особистість прагне панувати над системою, вона має бути розумнішою за систему.

Я мрію за новий еллінізм. Колись старі елліни збудували свої поліси посеред варварських племен і цивілізацій. Мешканці цих полісів були найкращими філософами, митцями і бійцями тогочасного світу.

Вони продукували красу і свободу й у своїх еклезіонах збирали народні збори особистостей. Колись повстануть нові поліси – спільноти осягнення, які навчаться визискувати цивілізацію й панувати над нею, подібно до того, як людина навчилася це робити з природою.

Втім, що означає бути розумнішим за систему в тій ситуації, коли комп'ютер перемагає у шаховій партії будь-якого гросмейстера? Бути розумнішим – означає осягати й продукувати смисли поверх деталей і дріб'язковостей, перетворювати рівняння на метафори, цифри в образи.

В продукуванні смислів людина завжди буде конкурентоздатною перед механізмом. Бог спочатку створює Світ, а згодом його деталі. Людина та її машина рухається у зворотному напрямкові: зазвичай з деталей конструюють новий світ, другу природу – цивілізацію. Так ось, нині доведеться наслідувати Бога.

Мій меседж трохи невнятний, адже я один з перших людей, хто прагне висловлюватися щодо цієї нової реальності. Вся історія людства – це протистояння особистостей особистостям. Нині особистість протистоїть плодам рук своїх, цивілізації, яка саморозвивається.

Цивілізація звертається до нас так: я несу мир, стабільність, устійливий технічний розвиток, проте, для цього я маю придушити деякі застарілі вартості, забобони: расу, націю, шляхетність, свободу, церкву, особистість. Це як ніби хтось звернувся до вас зі словами: у вас все буде добре, тільки вас не буде.

БРАТСТВО.info 

Коментарі

Бджола це витвір мистецтва, вона має свій характер: може вжалити. Але що може бджола без колективного розуму вулика? Завдяки йому й вона виживає.
Так само й особливі якості людини, ії характер і таланти проявляються в особистих відносинах, мистецтві та праці. Та людське суспільство позбавляється підпор слабких особистостей як церква, раса, нація. "Україна перед усе", "україна для українців" - саме це відсуває особистість та ії права на задній план, а націю як самоціль.
Тоді як справжня, реальна цінність - це самі люди, умови їхнього виживання на Землі, які сьогодні під загрозой. І рб*єднання інтересів та зусиль для вирішення суспільних, а не приватних, інтересів і є сенсом діяльності.
0

Яка у вас каша в голові, Блогов...
Ну невже ви навіть не можете побачити,
що перша частина вашого текстику суперечить другій?
Чи мертві бджоли не гудуть?
-2

та якщо гудуть, то не дуже :)якщо маєте на увазі що вулик то нація, то бджоли знаходять,збирають нектар та роблять мед за комуністичними принципами, "від кожного по здібностях. кожному по потребах"заради виживання вулика.
А буржуазний націоналізм пропагандує власній" країні права приватної власності - звичайно ж, не всім українцям, а в кого є грощі і документ на власність, приватне володіння багатством , яке має належати всьому народові України, у власних приватних інтересах.
Завірення у святості охорони прав приватної власності і ненависть до комуністичних суспільних принципів життя є в програмах дій всіх націоналістичних партій України.
+1

Дивно!
Але ж К.Маркс писав, що людина принципово відрізняється від бджоли. (?)
Чи то Маркс щось не зрозумів, чи, може - Ви, Олеже?
-1

все може бути, все може статися, Маркс теж не господь бог. Та де само він таке писав, може, з іншого приводу і в іншому розумінні ? дайте лінк, будь ласка.
Та без Маркса і бджол зрозуміло, що подолати такі явища сучасності , як занепад реального сектору виробництва, нестачу житла, вимирання українців та перенаселення сходу, вичерпання питної води та знищення лісів, глобальний парниковий ефект та наближаюча екологічна катастрофа зі знищенням самої біосфери Землі та умов для життя -
всі ці проблеми вирішуються не індиівідуалізмом та підтримкою куркульства, жадібності до прибутку та приватної власності.
А тільки колективними зусиллями, колективних інтересів над приватними та плановим управлінням глобальним народним господарством.
Або ми перетворимося на колективістів, або загинемо.
Як інакше?
+1

Який же ви шаблонний, Блогов...
"Буржуазний націоналізм" - все саме так, як завчив
у радянській школі.
І все - крок вліво, крок вправо - розстріл на місці.
І цю лабуду Блогов занудно підносить мені,
хоч у ВСІХ моїх "дискусіях" із ним я ЗАВЖДИ
давав зрозуміти, що капіталізм м’яко кажучи мало поважаю.
Але не може Блогов цього сприйняти, він завчив
у радянській школі, що націоналізм - буржуазний. І все.
+1

Капітал, 1 том, 5 глава.

"...Мы предполагаем труд в такой форме, в которой он составляет исключительное достояние человека. Паук совершает операции, напоминающие операции ткача, и пчела постройкой своих восковых ячеек посрамляет некоторых людей-архитекторов. Но и самый плохой архитектор от наилучшей пчелы с самого начала отличается тем, что, прежде чем строить ячейку из воска, он уже построил её в своей голове. В конце процесса труда получается результат, который уже в начале этого процесса имелся в представлении человека, т. е. идеально. Человек не только изменяет форму того, что дано природой; в том, что дано природой, он осуществляет вместе с тем и свою сознательную цель, которая как закон определяет способ и характер его действий и которой он должен подчинять свою волю. И это подчинение не есть единичный акт. Кроме напряжения тех органов, которыми выполняется труд, в течение всего времени труда необходима целесообразная воля, выражающаяся во внимании, и притом необходима тем более, чем меньше труд увлекает рабочего своим содержанием и способом исполнения, следовательно, чем меньше рабочий наслаждается трудом как игрой физических и интеллектуальных сил..."

http://www.esperanto.mv.ru/Marksismo/Kapital1/kapital1-05.html

Характерно для людини, що відстоює ідеї комунізму, незнання класичних творів теоретиків.

Якщо ж все таки взяти до уваги "батьків-засновників", то проглядається величезна проблема між колективним характером діяльності (в тому числі - трудової) та індивідуальним (приватним) характером "цілеспрямованої волі".
Поки що цю проблему намагались вирішувати щляхом примусу. Тобто, нищити індивідуальну (приватну) цілеспрямовану волю в "колективних інтересах".
І, якщо поділяти погляд Дмитра, дістались певних успіхів. Колективне перемагає.
Та на погляд п.Стрільця (див.нижче) - все навпаки, - індивідуальне перемагає. Бо індивідуалне (приватне) - так само природне, як і колективне. Воно тим сильніше та розвиненіше, чим більше його намагаються гнобити.

Складні проблеми не мають простих рішень.
+1

Вм побачили у мене, що індивідуальне перемагає.
Я би сказав, що воно знаходиться
"в процесі здобуття перемоги".
Причому до кінця процесу стає все ближче.
Але радіти цьому дуже й дуже не варто,
бо такий стан якраз надзвичайно ПРОТИПРИРОДНИЙ.
Такий стан повністю природний для малих груп - зграй.
Оскільки людина - істота якраз зграйна,
то це й було ДУЖЕ ПРИРОДНО на початку історії,
коли люди жили якраз невеликими зграями.
Але це стало протиприродним відразу ж,
як тільки сформувались великі народи.
Великі системи вимагають зовсім іншої організації.
Простіші приклади - мурашник або вулик.
Там можна в будь-який момент вилучити будь-яку
мурашку чи бджолу, а система й не помітить,
бо там нема ні головної мурашки, ні головної бджоли.
Відома всім "цариця"-матка - то всього лиш
фабрика для виробництва яєць, вона не командує.
Бо й не здатна.
Складніший приклад - наш організм,
де теж нема головних клітин.
Хоч мурашки чи клітини й мають кожна свою особистість -
ця особистість повністю відділена від особистості
мурашника чи тіла.
Два рівні особистості.
0

Мабуть - так.
Але у людському суспільстві завжди присутні "групи", які живуть по первинним "законам".
До них, до речі, іноді можна віднести деякі інноваційні групи, які - в авангарді суспільного розвитку.
У будб-якому випадку всі люди мають однакові права - права людини.
-1

дякую,, Сергію, є над чим замислитись.
Дійсно, Маркс підкреслює НЕОБХІДНІСТЬ концентрації сил на колективній праці в будь-якому суспілстві з колективною співпрацею. Але є й індивідуальні потреби, бо людина не бджола .
З того й витікає експлуатація: використовуючи права власності, хазяїн змушує робітника приділяти роботі на його інтереси велику частку часу і сил за рахунок інтересів робітника та шкоди довкіллю, що проти суспільних інтересів..

Різниця в тому, що зростання продуктивності праці і додана вартість при капіталізмі привласнюється власником,
а при комунальній власності в соціалістичному господарстві дасть можливість звільнити час і сили людей на власні справи й вподобання,звільнити ресурси на зниження екологічної шкоди.
Та завжди в суспільстві суспільні інтереси мають переважати індивідуальні,інакше суспільство буде нестійким, а його діяльність шкідливою.
-1

шановний О.Стрілець,
--------------
"капіталізм м’яко кажучи мало поважаю.
Але Блогов завчив
у радянській школі, що націоналізм - буржуазний. "
----------------------------------
Я намагався це спростувати знайти в Україні націоналізм соціалістичний,-
тобто, який має за ціль перехід до соціалістичної планової економіки , зоснованої на соціалістичній колективній власності.

Підкажіть, яка націоналістична партія України не підтримує в своїй програмі та діяльності недоторканість приватної власності?
+2

Є така гіпотеза, що такий пристрій, що називається - держава, - люди винайшли саме для того, щоб він дбав про спільні (колективні) інтереси. Тому чиновнику - держслужбовцеві вмінюється у обов'язок. За це йому надаються винагороди. А якщо він забуває про своє призначення - карається.
В усіх інших членів суспільства обов'язок єдиний - нагляд за дотриманням чиновниками свого обов'язку, призначення.
+1

Олеже! А де це Маркс таке підкреслює?
Можа посилання?
-2

так, та я навіть чув, що в держави подвійне призначення:
одне те, що Ви сказали, колективні інтереси всіх;
а друге - охорона інтересів і забеспечення влади правлячого класу, якому належить права власності на засоби виробництва .
Держава забеспечує законність відйому частки продукту на їхню користь.
Отже, держслужбовці - знаряддя експлуатації. І правлячий клас платить їм саме за це.
Отже, нагляд за чиновниками має здійснювати громадськість, люди, які маютимуть колективні права власності і владу в державі.
0

//Олег Блогов 18:24

Підкажіть, яка націоналістична партія України не підтримує в своїй програмі та діяльності недоторканість приватної власності?//

Не зможу, бо це питання - програми партій,
особливо тих. які не є правлячими,
а з них іще більше - націоналістичних -
мене дуже мало цікавить.
Оскільки я чітко знаю, що коли людина
СПРАВДІ націоналіст, то це для неї важливіше,
ніж суспільний лад. Приблизно так, як для лікаря
важливіше здоров’я пацієнта, ніж фасон його одягу.
Різко, поза будь-якими порівняннями важливіше.
Бо поки людина жива - вона може й поміняти одяг.
Аналогічно - поки нація жива, вона може й поміняти
свій суспільний лад.
Тому всякого РЕАЛЬНО націоналіста в першу чергу
цікавлять життя і здоров’я нації,
а суспільний лад - то таке, якщо один поганий,
то почнемо добиватися іншого.
Аби БУЛО КОМУ добиватися.
-1

отож бо воно, ніби-то нація не з людей, яких ций суспільний лад вбиває і дає дозвіл на їх експлуатацію.

Але націоналізму на це начхати, тому що він буржуазний, виразник інтересів буржуазної національної еліти в боротьбі з ії іноземними конкурентами.
-1

Сергій Вірченко
"Олеже! А де це Маркс таке підкреслює?
Можа посилання?"
--------------------------------
У Вами ж приведеній вищче цитаті:
"...он осуществляет вместе с тем и свою сознательную цель, которая как закон определяет способ и характер его действий и которой он ДОЛЖЕН подчинять свою волю....в течение всего времени труда НЕОБХОДИМА целесообразная воля, выражающаяся во внимании, и притом НЕОБХОДИМА тем более, чем меньше труд увлекает рабочего".
+1

Олег Блогов 20:23
Це - якщо у Вас цінності не визначені, тоді у Вас держава буде - чим завгодно. Бо відомо ж, що мотузкою можна врятувати, а можна і придушити. Все залежить від того, в кого вона в руках.
Тому я тут написав - люди віднайшли. А для чого саме?
Якщо в тих людей спільний інтерес - "придушити", - то так воно і буде. Хоч що б Ви їм не втлумачували.
І - навпаки, - якщо спільний інтерес - врятувати, то так воно і буде.

От і ви кажете - треба тих "експлуататорів-націоналістів" придушити. І виходить так, що їм тепер треба від Вас себе охороняти. Просто - щоб не померти. І в них виникає таким чином спільний інтерес - придушити Вас.

Наслідки - зрозумілі? Хто кого "придушить"?
Тож Ви й агітуєте тут придушувати, вбивати ...
+1

Олег Блогов 17:01

Але ж не треба викривлювати сенс.

Макс пише - он должен подчинить СВОЕЙ ЦЕЛИ - своей сознательной цели должен подчинить свою деятельность.
Нічого не йдеться про колективну працю.
Бо Маркс, на відміну від Вас, знав і розумів, що іншої праці, окрім колективної - не буває у природі. І щодо цієї колективності напружуватись нема чого.

Ще раз рекомендую Вам ознайомитись з класичними джерелами. Бо поки що ви не розумієте того, про що намагаєтесь вести мову.
Корчинський,
для чого ви ломитесь у відкриті двері?
Все ж є - саме ОСОБИСТОСТІ
правлять на дан момент світом.
І це все виразніше.
Просто ті особистості живуть своїм окремим життям
і не мають жодної потреби виставлятись перед очі сірості,
замість них на це йдуть всякі там Обами, Меркелі
й тому подібні "громадянські суспільства"
Демократично.
0

Може пане Дмитро хоче стати особистістю, та йому щось заважає?
Цікаве явище можна спостерігати, якщо придивитися: як тільки ми починаємо про щось дбати - воно все гине. Якщо прагнемо якоїсь мети - отримуємо протилежне.

Не помічали?
Формування еліти добра справа. Треба тількі стимулювання . Наприклад - носить зброю той хто заслужив через добровільну службу в армії, водить автівку той хто пройшов добровільні курси сприяння армії , отримує громадянство той хто зробив зусилля над собою - повністю визнав культуру (стиль життя) та релігію ...
Так само позбавлення статків, прав, права робити суспільний вибір як стимулюючий елемент . Відхід від рівності не "зовсім рівних" .
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі