Блоги → Перегляд

Модерне язичництво: під маскою «добра і світла» - сотні скалічених доль

Четвер, 21:37, 08.07.10

Рейтинг
23 8
Переглядів
2738

0
0

Останнім часом в Україні дедалі більшої масовості заживають собі різноманітні «школи давньослов’янських знань» та відгалуження від них. Вони позиціонують себе як «послідовники правдивої віри наших предків» і таким чином поширюють свій уплив на широкі маси людей, охочих до вивчення нашої культури та звичаїв. Здавалося б, що поганого в тому, що люди цікавляться старослов’янською вірою та досліджують коріння вчення русичів? Однак тут, як і скрізь, має місце тонкий розрахунок і чисто прагматичний інтерес певних осіб. Як результат – людям задурюють голови, прагнучи отримати якнайбільшу вигоду з такого стану справ. Часто нехтуються загальнолюдські цінності та змінюються життєві пріоритети, внаслідок чого такі «церкви» перетворюються на типові секти зі старослов’янським ухилом.

Моє заочне знайомство з так званою «Школою вогнерусичів» відбулося при вельми несприятливих і в чомусь навіть страшних обставинах. Річ у тім, що язичники розширюють свій контингент за рахунок вербування нових кадрів – осіб, котрі легше від інших піддаються зовнішньому навіюванню чи впливу, відтак є ідеальними споживачами псевдорелігійної маячні. І саме таким чином одному моєму другові Олегу (ім’я змінено) «пощастило» втратити досить міцні взаємини з дівчиною Ганною (ім’я також змінено), бо її залучили «до вивчення таємних знань»… Далі – пряма мова.

- Олеже, як ви з Ганною познайомилися з «Вогнерусичами»?

- На етнофестивалі. Ми з дівчиною поїхали туди на кілька днів відпочити, зайнятися мистецтвом та просто трішки «розвантажити» свідомість від накопиченої впродовж року втоми. На цьому фестивалі ми гуляли поміж наметами ремісників, яких було вдосталь, і мою дівчину зацікавив гурт людей, що продавали саморобні книжки на старослов’янську тематику. Ми розговорилися з ними і виявилося, що вони є палкими прихильниками давніх руських знань. Ганна цією тематикою дуже цікавиться. «Вогнерусичі» запросили нас узяти участь у майстер-класі з давньоруського письма, який мусив відбутися за кілька годин там же, на території фестивалю. Ми погодилися.

- Як розвивалися події далі?

- Ми з Ганною прийшли на майстер-клас, пописали. «Вогнерусичі» запросили нас приходити і завтра, а також продали нам свої книжки (які коштували від 10 до 35 грн. за штуку). Мені ці люди не сподобалися відразу: вони на перший погляд видавалися дуже приязними, казали «слава вашому роду», «ми раді вас бачити», але все-таки щось у їхній поведінці особисто мене насторожувало. Тим не менше, ми вирішили прийти на майстер-клас і завтра, оскільки цього хотіла Ганна.

Отож, наступного дня ми знову завітали на «краснописьмо». І тут я вже явно почав спостерігати недружнє ставлення до себе, але навпаки надто вже якесь приязне до Ганни: головний учитель цих «Вогнерусичів», Борис Борисович, робив їй компліменти, спілкувався з нею значно більше, а мене почали ніби відтісняти від решти. Це відбувалося за допомогою якихось слів і пояснень, мовляв, я нічого не знаю і мені не відкриються таємні знання руської культури. Він весь час акцентував на мені увагу в якомусь негативному контексті. Певна річ, мене це почало насторожувати…

- Тобто, ви з дня у день ходили на майстер-клас із письма?

- Не зовсім так. Далі нас почали запрошувати на інші заходи: тренінги зі стрільби з лука, з боротьби, Ганну долучили до плетіння якихось символів із кори дерев і так далі. Борис Борисович продовжував робити моїй дівчині компліменти, мовляв, вона дуже здібна, все їй дається легко, і потім увечері кожного дня вона мені казала, що почуває себе затишно в цій компанії, мов знайшла щось таке, чого дуже давно шукала, а я натомість почувався дуже і дуже незатишно. На вишколах, влаштованих цими «Вогнерусичами», було багато їхніх послідовників. Багато хто з них здавався взагалі фанатиком, особливо на молитвах, які у них відбуваються зранку, по обіді і ввечері. Упродовж цих молитов, які тривають десь по п’ять хвилин кожна, вони всі разом моляться, перераховують богів, підносять руки до сонця і роблять це все синхронно.

- Ганна також брала участь у молитвах?

- Так. Причому вона, потрапляючи у їхнє середовище, просто мінялася на очах і ставала геть іншою, ніж зазвичай. Я під час цих їхніх молитов намагався абстрагуватися, піти кудись погуляти, на обід чи то поспати, але Ганна щоразу намагалася бути присутньою на цих обрядах.

- Фестиваль добіг свого кінця і ви поїхали додому. Що відбувалося потім?

- Вони ще на фестивалі запросили нас обох ходити до їхньої школи в нашому місті. Ми погодилися, тож буквально на наступний день по поверненні з фестивалю ми з Ганною поїхали у центр міста – до школи. Причому цікавий факт: мою дівчину, як правило, з роботи було витягнути важко, бо вона її любила і намагалася більше часу віддавати саме цій роботі. Але того дня якимось абсолютно незрозумілим чином вона відпросилася з праці, поставила замість себе іншого працівника, що для неї, підкреслюю, є нехарактерно.

Отже, ми поїхали до школи. Вона їхала просто з роботи сама, а я їхав своїм шляхом, узявши з собою її маму, бо вона мене про це попросила. Дорогою ми потрапили під дощ, це нас дещо затримувало. Я намагався додзвонитися до Ганни і попередити, що ми з її мамою запізнюємося, однак її телефон було вимкнуто. Я гадав, що, можливо, вона їде в метро абощо, і через це зв’язок відсутній, але по приїзді у школу ми побачили, що Ганна вже там із усіма рештою учнів, і вчитель Борис Борисович просто сказав вимкнути всі мобільні телефони і дістати з них батареї.

До речі, заняття у школі цієї, так би мовити, релігійної громади відбуваються не в їхньому офісі, а просто посеред езотеричної крамниці. Учні сидять на маленьких будівельних драбинах, на мішках, а вчитель – на стільчику.

- Що відбувалося на занятті?

- По-перше, приїхали також інші двоє запрошених, але Борис Борисович їх вигнав просто з лекції з тієї причини, що надворі – «спад місяця», і не можна брати нових людей. Дивно, оскільки він сам їх запрошував, а потім дуже пишався тим, що вигнав їх геть.

По-друге, на занятті вчитель розповідав, на мою думку, повну ахінею: про якісь енергії, які знаходять свої входи і виходи у жіночих статевих органах. Від усіх питань викладач ухилявся, лекцію читав з роздруківки. Мені весь цей маразм не подобався, я почувався незатишно, і це все підкріплювалося постійними «ліричними відступами» Бориса Борисовича, в яких він пояснював, що ми буцімто всі «темні» і треба пройти нелегкий і довгий шлях до повного розуміння єства цих знань.

По-третє, вчитель дав мені зрозуміти своїми методами, що він налаштований рішуче проти мене. Він повсякчас акцентував на мені увагу інших, маючи цим на меті мене «опустити» в очах інших, але в нього не вийшло, оскільки на всі питання я відповідав, на мою думку, гідно.

По-четверте, показово, що одне заняття в цій школі коштує 20 грн., тож усі скидалися грішми. Цікаво, між іншим, кому ці гроші врешті пішли і на які цілі.

- Скільки заняття тривало? І, найважливіше, що було після нього?

- Лекція продовжувалася близько двох годин. Після її завершення Борис Борисович попросив усіх не розходитися з крамниці. Багато хто вийшов перепочити надвір, серед них – і я. Пізніше вийшла Ганна. Я підійшов до неї, бо хотів запитати, з якої причини вона не зателефонувала мені, перш ніж вимикати телефон, хоча чудово розуміла, що я їду до неї і треба було б узгодити, де зустрінемося і так далі. Але вона мене раптом повідомила, що вона на кілька годин відійде з однією з відвідувачок школи Катериною, щоби та, мовляв, навчила її дуже важливих знань, які стосуються тільки жінок. Ми запропонували, щоби ми пішли слідом, бо все рівно не було чого робити, але вона рішуче відмовилася. Тож ми з усіма попрощалися і розійшлися кожний у своїх справах.

Як виявилося потім, це був хитрий метод – позбавитися від непотрібних людей. Бо всі учасники школи «Вогнерусичів», виявляється, заздалегідь домовилися про зустріч десь у лісі, у якомусь «чистилищі». Ми дізналися, що всі вони там зустрілися, в тому числі й Борис Борисович, який ішов буцімто у своїх справах. І чим вони там усі гуртом займалися – невідомо, але перебували там довгенько – близько трьох годин.

Пізніше я дізнався, що такий от хитрий маневр (набрехати, мовляв, усі розійшлися, а потім зустрітися деінде) мав на меті позбутися «неугідних учнів», які «неспроможні осягнути» тих знань, які вчителі там давали. На мою думку, таким чином вони просто відтіснили мене від Ганни, бо я був їм як більмо на оці. Іще раз хочу повторити, що абсолютно незрозуміло, чим вони там займалися, бо це тримається в суворій таємниці. Зважаючи на зміст лекції, можу припустити, що це має певне сексуальне підґрунтя… Це моє припущення підкріплюється і тим, що вони запрошували окремих дівчат поїхати з ночівлею на якесь «чистилище» у ліс за межами міста з ночівлею – бо що ж іще може робити «авторитетний» учитель серед ночі у наметі з чужими дівчатами? Хоч це й лишається моїм суб’єктивним припущенням…

- Олеже, чи спілкувався ти з Ганною після того, як вона повернулася з «заняття для дівчат»?

- Безумовно. Я сказав, що Борис Борисович особисто для мене є підозрілим, і те, що мені збрехали, не сподобалося. Можна ж було просто пояснити все і домовитися! До того ж, я сказав, що оці вештання різноманітними «чистилищами» серед лісу в глупу ніч без мене мають під собою вельми сумнівну мету. Ганна мені відповіла, що це – «вчення», яке не може осягнути абихто, і вона дуже хоче цим займатися, а моя точка зору є їй нецікавою. Потім я натяками поставив її перед фактом, щоби вона обирала – або ця секта, або нормальні взаємини зі мною без різних «Вогнерусичів» і подібних до них об’єднань. Вона запитала, чи буду я брати квитки на відпочинок, який ми планували іще взимку, на нас обох. Я сказав, мовляв, усе залежить від тебе, і на тому пішов геть.

Наступного дня я прокинувся дуже рано від переживань і одразу почав розбиратися в ситуації. Зауважив на столі ніж і згадав, що його мені подарували ці «Вогнерусичі» ще на фестивалі. Я – людина не забобонна, проте десь із глибин свідомості спливло, що це є поганою прикметою. Тож пішов і залишив цей «подарунок» на перехресті, як того вимагає народна мудрість у таких випадках. Відтак зателефонував Ганні і тепер уже конкретно поставив її перед фактом, щоби вона обирала, і дав їй на це час. Вона невдовзі мені передзвонила і сказала, що не може відмовитися від цієї «школи», але запропонувала компроміс: буде зі мною і буде паралельно навчатися на цих семінарах. Певна річ, мене такий варіант не влаштовує, бо я взагалі не знаю, що там у них відбувається і якщо мені збрехали один раз, то брехатимуть і надалі. Ми багато разів зідзвонювалися з Ганною, спілкувалися… Вона казала, що кохає мене, але може й легко «відпустити», якщо я не погоджуся на її варіант. Я гадаю, що коли людина кохає, то вона не може просто «відпустити»… До того ж, вона розмовляла про це таким тоном, як якби вона купляла молоко чи хліб у гастрономі. Це мене прикро вразило.

Остання наша розмова також вилилася пошуком компромісів. Я запропонував, щоби ми лишалися разом, і вона ходитиме на ці заняття, але при тій лише умові, що я буду знати, що там відбувається. І вона… відмовилася! На цьому ми й розпрощалися, а найцікавіше те, що їй було відверто на це наплювати – надто вже їй затьмарили погляд ці «Вогнерусичі».

- І наостанок, Олеже, що ти взагалі думаєш про цих «Вогнерусичів»? Тобі здається, що вони просто використовують своїх «учнів»? Якщо так, то в якому плані?..

- Я гадаю, що починаючи з простих методів вербування (як-то перспектива навчитися давньоруського письма, роботі по дереву, плетіння з кори) методи дедалі посилюються. У результаті доходять до того, що людина переконана, що робить «світлі справи», а насправді її використовують у фінансовому, матеріальному та сексуальному плані й повністю руйнують її психіку. Показово, що в цій (та й в інших) секті немає старших людей, лише молоді, бо з них є, що брати, їх легше «розкрутити» і вони більш довірливі. Хотів би застерегти інших, щоби їм не зруйнували життя так, як мені. Я кохаю Ганну і взагалі ми разом планували чудове спільне життя. Уже навіть ішлося до одруження… Але тут різні «Вогнерусичі» пропонують людям знання, які дозволяють стати «надлюдиною», котрих, переконаний, насправді не існує. І ці речі калічать людям майбуття… Ставтеся обачніше до будь-яких сумнівних пропозицій і не піддавайтеся на примарну вигоду!

---

Прикро, що так сталося. Я, як журналіст, не беруся аналізувати діяльність «Вогнерусичів» чи будь-яких інших об’єднань. Однак хотілося б закликати свого читача не шукати різних «наркотиків» (в тому числі – релігійних) для розкриття власного творчого чи будь-якого іншого потенціалу. Не женіться за «надможливостями», оскільки тільки ви – своєю працею, своїм бажанням навчатися і працювати, читанням, вирішуванням складних завдань та розвитком себе як особистості – спроможні досягти неймовірних звершень і яскравих життєвих перемог.

Коментарі

Всякий раньше или позже находит то, что ищет !!!
+ 7
Інформацію - в народ!:)
Сектантство у його чистому вигляді, адже ці люди просто користуються довірливими і все, а все що їм потрібно вони вже візьмуть.
Богдане, не дочитал до конца, потому что увидел Бор. Бор. очень знаю его хорошо. Могу только посочувствовать. Но на секту вообще не тянет. Так бредовый сел с псих. отклонениями, что в свое время было высказано ему прямо в лицо и я не первый и не последний.
У чел. четкая мания преследования и куча других фобий.
Могу поделится инф, если надо. Таких называют городские сумашедшие.
+2

Наскільки ця вся байда небезпечне? І що далі відбувається зі сліпо віруючими людьми? Відповідь, бдлск, сюди: su-hs@ukr.net
Богдане, я на чистилище был оно есть, но не об этом. Надо помощь могу помочь ))))
0

Василий, это не тот ли самый, которго я тоже, возможно знаю? Который "Мои боги мне..."?
+4

По почерку именно он. Не профессионализм зразу видно. Я его предупреждал. Я его точно, либо загребут либо грохнут. Тирасполь контузия.
+2

Оце, хлопці, мій імейл: su-hs@ukr.net Я ВАС ДУЖЕ ПРОШУ поскидати туди всю наявну інфу, ми проведемо чітке розслідування. Людині треба допомагати.
+2

Дякую, друзі, щиро!
+1

То что знал - отправил. У Василия инфы должно быть поболее.
+2

Самое главное успокойся ))))
Это вообще не проблема ))))
+1

Та мені немає, по великому рахунку, за що турбуватися. Друга шкода. Точніше, навіть його пасію...
+2

Святославе, дякую. З мене - кава з баранками ;)))
+2

Василю, також дякую за інфу. Я віддзвонюся.
+4

потім розкажете?
+2

Максиме, продовження теми обіцяю феєричне.
не зря были сказаны слова, приписуемые Ленину - "Религия опиум для народа".

Вера это необходимость, а религия это бизнес.
+5

Ну так Христос НИЧЕГО и НИКОГДА не говорил о необходимости церкви.
Но, в любые времена находятся "толкователи завета".
-6

+4

Валерий - читайте первоисточники и не повторяйте всякую хренотень. В Библии я вам при желании найду массу строго противоположных по смыслу высказываний, а уж толкований-то сколько можно сделать...
Нет и не было у Христа ни слова про церковь, как общественный институт - ни единого слова ни в одном из канонических Евангелий. Ну а в апокрифах можно вообще много чего интересного прочитать ;) А сравнивать в Библии не имеет смысла многие вещи, так как на нашу реальность многие культурные традиции того времени никак не натянешь. Вот вы к примеру, готовы жениться на вдове старшего брата и воспитывать ее ребенка, как своего? а? ;)
+2

"Придя же в страны Кесарии Филипповой, Иисус спрашивал учеников Своих: за кого люди почитают Меня, Сына Человеческого?
Они сказали: одни за Иоанна Крестителя, другие за Илию, а иные за Иеремию, или за одного из пророков.
Он говорит им: а вы за кого почитаете Меня?
Симон же Петр, отвечая, сказал: Ты -- Христос, Сын Бога Живаго.
Тогда Иисус сказал ему в ответ: блажен ты, Симон, сын Ионин, потому что не плоть и кровь открыли тебе это, но Отец Мой, Сущий на небесах;
и Я говорю тебе: ты -- Петр, и на сем камне Я создам Церковь Мою, и врата ада не одолеют ее;
и дам тебе ключи Царства Небесного: и что свяжешь на земле, то будет связано на небесах, и что разрешишь на земле, то будет разрешено на небесах.
Тогда [Иисус] запретил ученикам Своим, чтобы никому не сказывали, что Он есть Иисус Христос."

Об этой фразе очень много спорят.
Влатинском (изначальном) тексте употреблено "ecclesia" (церковь)
НО! Данное значение слова текста (именно - церковь) закреплёно аж на Никейском соборе. А вобще-то, это только ТРЕТЬЕ значение слова "ecclesia". Превые два:
- народное собрание;
- собрание (встреча)
И только потом
- церковь.

Так что очень спорный момент - о чём ИМЕННО он говорил.
-3

Какую смысловую нагрузку вкладывал Иисус в слово "ecclesia", когда говорил, что Он её строить будет? Разве до этого момента (когда Иисус про Церковь, ой пардон, про "ecclesia" говорил) не было на планете Земля никаких "ecclesia"? А если было, тогда о чём это Он?

И кому Иисус ЛИЧНО передал пророчество, записанное в книге Откровение, где говориться о "ecclesia":

1 Откровение Иисуса Христа, которое дал Ему Бог, чтобы показать рабам Своим, чему надлежит быть вскоре. И Он показал, послав оное через Ангела Своего рабу Своему Иоанну,
2 который свидетельствовал слово Божие и свидетельство Иисуса Христа и что он видел.
3 Блажен читающий и слушающие слова пророчества сего и соблюдающие написанное в нем; ибо время близко.
4 Иоанн семи ЦЕРКВЯМ, находящимся в Асии: (Откровение 1 глава).

Далее идёт ПЕРСОНАЛЬНОЕ обращение к каждой ЦЕРКВИ.

Интересно, как христиане жили ДО Никейского Собора, и ПОНИМАЛИ, что они - Церковь?

Как христиане Ефеса, Смирн, Пергама, Фиатира, Сардиса, Филадельфии и Лаодикии могли понять, что это обращено к ним, а не к какому-нибудь другому "ecclesia" в этих городах?

И как у них вообще башню не снесло от такой вопиющей хренотени (привет Юрию Гаврилечко), как приставка после каждого обращения к "ecclesia":

"Имеющий ухо да слышит, что Дух говорит церквам (ecclesia)".
-1

Валерий, как я и писал - толкований может быть сколько угодно. Так что - делать выводы на основании только одной фразы, да и то, имеющей как минимум три различных перевода с греческого ;) и непонятно сколько - с арамейского (а Евангелия были именно на нем написаны) несколько неразумно...
-3

Юрий, Евангелия были написаны на ГРЕЧЕСКОМ (спорное только Ев. от Матфея) :)

Я согласен, что толкований может быть столько, сколько может быть толкователей. Но я же говорю не об этом.

Я говорю о том, что есть ОРИГИНАЛ - Библия. Библия несёт определённую информацию, и слова, записанные в Библии - определённую смысловую нагрузку. Слово "ecclesia" несёт определённую смысловую нагрузку, которая рассматривается В КОНТЕКСТЕ предложения, то-есть в контексте того, что говорящий хотел сказать. В данном случае - Христос. А Христос говорил О ЦЕРКВИ.
+4

Иоанн обращался к семи церквям - то есть просто к общинам верующих. церкви - это более позднее слово, чем община, собрание в контексте использования их для обозначения групп верующих.
Не говорил Иисус, что понастрою дворцов таких больших, от которых сам отрекся в пустыне. Не говорил Иисус, что построю еще более многоуровневую иерерхию з большим богатством и властью, чем были фарисеи и книжники. потому что он от этого всего отрекся в пустыне. не говорил он, что построит доходные дома вместо храмов. не говорил Иисус, что пошлю к вам под личиной грамотных и наделенных святых духом людей, которые должны буквенные, что в буквоедстве и бездумном талдычении заученных фраз превзойдут всех книжников и фарисеев.
+1

А еще добавьте правки текстов и правки смыслов при переводе, что тоже делалось людьми в силу либо интресов, либо субъективного понимания.
ну от по чім опіум для народу сьогодні..
треба ж шось крім тирси в тій голові мати. так та дівчина "любила" раз покинула так легко. нема за чим жаліти
".....Я – людина не забобонна, проте десь із глибин свідомості спливло, що це є поганою прикметою. Тож пішов і залишив цей «подарунок» на перехресті, як того вимагає народна мудрість у таких випадках...." - дуже круто))))
А що різного роду шарлатани експлуатують тільки язичество, а християнство ні? Та повно таких християнських сект, які використовують своїх членів.
Розглядаю статтю як тупий наїзд на язичників з боку християн.
+2

Ви чого такий злий? Ясно, що експлуатують. Але ж стаття не про це.))
-2

Прочитайте назву статті.
+1

Повністю підтримую у даному питанні Василя.
+1

То це вже ми такі ліберальні стали що вже й язичників чіпати не можна, на вогнище краще б, щоб жито дарма не палили.
-2

Олександр Червоненко 04:57, о помітна християнська любов в її практичному виразі
Ще є секта Куровського (Родове Вогнище Рідної Православної Віри), яка працює з СБУ (і частково фінансується СБУ), відробляє методи психічних атак на людях, а саме спершу куровці пробують на деяких екстрасенсах з програми битва екстрасенсів (звичайно з їх згоди на співпрацю з СБУ). Доречі сама програма Битва екстрасенсів також просувалась людьми з СБУ.

Ці факти відомі в певних колах людей, нажаль чомусь так ніхто й не наважився це рослідувати, може Ви чи підкинете тему друзям журналістам?
+2

Ніяких методів ніхто з тих організацій не розробляє. Ті організації не представляють інтересу для якихось спецслужб, якщо не порушують закони. Дурень думкой багатіє, а інтелігенція - великими мріями про отримання якихось надзвичайних якостей, знань і навичок, які дозволять бути більшими за інших. З багатьма методиками такими розбирався. В усьому прагнення людини до вищості над іншими, способи - різні.
+2

Про битви екстрасенсів. Вам ще тую відверту хєрню ще хочеться дививтися? одного разу так сталося, що у знайомих опинився біля телевізора. Сиділи, спілкувалися, а по телевізору показу тую "битву". Вибачте, шоу на лоха. Хоча є там дуже окремі неоднозначні персони, проте нічого справді серйозного.
. .   15:17
+1

а може не з СБУ працює Куровський, а з ФСБ?
+3

У ФСБ там своїх таких "втілень могутності" вистачає. психлікарні таких вже не приймають.
+2

Я ж вам сказав, в певних колах, це відомий факт, що Куровський співпрацює з СБУ, а Ви вздумали жартувати.

Ні, битву екстрасенсів не дивлюсь, але знаю що така програма є.
+1

Куровський, на мою думку, більше бізнесмен аніж духовна особа...
До речі, є цікавий фільм "Ловцы душ". Росийский. Якщо де трапиться, дуже рекомендую. там про сучасні культи, проповідників, сектантів різного гатунку, саєнтологію тощо. ну і про православні секти теж.
+1

Спасибі, перегляну.
а де сотні скалічених доль?:)
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі