Неділя, 20:28, 10.10.21

Рейтинг
51 0
Переглядів
937

0
0

 

«Парад Перемоги у Бресті: німецько-радянський парад в честь розгрому Польщі» та «Фіктивний брестський шлюб Гітлера та Сталіна»

1 вересня 1939 року розпочалася Друга Світова війна нападом Третього Рейху на Польщу. 17 вересня в цю війну вступив СРСР на боці Рейху. Спільний напад та поділ Польщі був узгоджений Пактом Ріббентропа-Молотова - 23 серпня 1939 року, який був підписаний у Москві. Згідно домовленостей, Польща відходила Німеччині, а її східні володіння – Західна Україна та Західна Білорусь відходили Радянському Союзу. Польська Республіка була розбита за 36 днів (1 вересня-6 жовтня 1939 року), а її армія практично за три тижні. Так через п’ять днів після вступу СРСР у війну, 22 вересня німецькі та радянські війська зустрілися в Бресті (нині Білорусь) для проведення спільного параду в честь розгрому польської армії та фактичної ліквідації польської держави. Також узгоджувалася лінія розмежування між Третім Рейхом і СРСР. На фоні цих подій в Бресті, ще два тижні окремі та оточені війська поляків, ще чинили опір окупантам, та намагалися прорватися до румунського кордону, щоб втекти закордон. Але через неоголошення війни СРСР польським урядом, румунська влада передавала польських втікачів радянським, де багато із них загинуло в Катині та у вязницях Києва і Харкова. Проте парад в Бресті став символом короткої дружби Гітлера та Сталіна, яке часто опозиційні карикатуристи зображували, як «весілля пана Гітлера та пані Сталін».

Здача Бресту Вермахтом – Червоній армії та проведення спільного параду

Спільний парад Вермахту і Червоної армії в Бресті (нім. Deutsch-sowjetische Siegesparade in Brest-Litowsk, рос. Совместный парад вермахта и РККА в Бресте; парад переможців) — це було святкове  проходження урочистим маршем центральною вулицею міста підрозділів XIX моторизованого корпусу Вермахту (командувач корпусу — генерал танкових військ Гайнц Гудеріан) і 4-го батальйону 29-ї окремої танкової бригади Червоної армії (комбриг — Семен Кривошеїн), яке відбулося 22 вересня 1939 року під час офіційної процедури передачі Бреста та Брестської фортеці радянській стороні під час вторгнення в Польщу військ Німеччини і СРСР. Процедура завершилася урочистим спуском німецького та підняттям радянського прапору. Передача міста відбувалася згідно з радянсько-німецьким протоколом про встановлення демаркаційної лінії на території колишньої Польської держави, підписаним 21 вересня 1939 року представниками радянського та німецького командувань. Подію було відзнято німецькою пропагандистської службою «Die Deutsche Wochenschau». Історик Михайло Мельтюхов зазначав, що «в той час Німеччина всіляко намагалася показати Англії і Франції, що СРСР — її союзник, в той же час як у самому СРСР всіляко намагалися підкреслити свою «нейтральність»».

14 вересня 1939 року в ході Польської кампанії місто Брест (Брест-Литовськ), а 17 вересня — фортеця, були зайняті XIX моторизованим корпусом Вермахту під командуванням генерала Гудеріана. За узгодженої 20 вересня тимчасової демаркаційної лінії між військами СРСР та Німеччини ця територія входила до радянської зони. Згідно зі спогадами командира 29-ї окремої танкової бригади Семена Кривошеїна, його підрозділ ввечері 20 вересня отримав наказ командувача 4-й армії В. І. Чуйкова про зайняття міста та Берестейської фортеці. Для цього бригада Кривошеїна здійснила 120-кілометровий нічний марш з Пружан. До ранку 21-го, передові підрозділи 29-ї бригади наблизилися до Бреста з північного боку. Кривошеїн сам попрямував на переговори з німецьким командуванням щодо передачі міста і фортеці, віддавши наказ про початок руху бригади в Брест о 14:00. Переговори з Гудеріаном, які велися зрозумілою обом французькою мовою, затягнулися до вечора. Кривошеїн писав, що Гудеріан наполягав на проведенні параду з попереднім вишикуванням частин обох сторін на площі. Кривошеїн спробував відмовитися від проведення параду, посилаючись на втому і непідготовленість своїх військ. Але Гудеріан наполягав, вказуючи на пункт угоди між вищими командуваннями, в якому обговорювався спільний парад. Кривошеїну довелося погодитись, проте він запропонував наступну процедуру: о 16 годині частини корпусу Гудеріана похідною колоною, зі штандартами попереду, покидають місто, а частини Кривошеїна, також у похідній колоні, вступають у місто, зупиняються на вулицях, де проходять німецькі полки, і своїми прапорами салютують частинам, які проходять. Оркестри виконують військові марші. Гудеріан погодився на запропонований варіант, але окремо обумовив, що буде присутній на трибуні разом з Кривошеїним й вітатиме частини.

Завершивши увечері переговори, Кривошеїн віддав наказ бригаді підготувати до параду 4-й батальйон і бригадний оркестр, а також блокувати залізницю. Проходження підрозділів, яке відбулося наступного дня Кривошеїн описав так: «В 16.00 я та генерал Гудеріан піднялись на невисоку трибуну. За піхотою пройшла моторизована артилерія, потім танки. На бриючому польоті пронеслось над трибуною з десятка два літаків. Гудеріан, показуючи на них, намагався перекричати шум моторів: — Німецькі аси! Колосаль! — кричав він. Я не стримався, і також крикнув у відповідь: — У нас є кращі! — О, так! — відповів Гудеріан без особливої радості. Потім знову пройшла піхота на машинах. Декого з них, як мені здалось, я вже бачив. Вочевидь, Гудеріан, використовуючи замкнене коло прилеглих кварталів, наказав мотополкам демонструвати свою міць декілька разів … Нарешті, парад завершився».

А от генерал Гудеріан так описував події в своїх мемуарах: «Як вісник наближення росіян прибув молодий російський офіцер на бронеавтомобілі, який повідомив нам про підхід їхньої танкової бригади. Потім ми отримали звістку про демаркаційну лінію, встановлену міністерством закордонних справ, яка, проходячи Бугом, залишала за росіянами Берестейську фортецю; таке рішення міністерства ми вважали невигідним. Потім було встановлено, що район на схід від демаркаційної лінії повинен бути звільнений до 22 вересня. Цей термін був настільки коротким, що ми навіть не могли евакуювати наших поранених і підібрати пошкоджені танки. Мабуть, до переговорів про встановлення демаркаційної лінії і про припинення військових дій взагалі не був залучений жоден військовий. У день передачі Бреста радянським, в місто прибув комбриг Кривошеїн, танкіст, який володів французькою мовою, тому я зміг легко з ним порозумітися. Всі питання, що залишилися невирішеними у положеннях міністерства закордонних справ, були розв'язані вигідно для обох сторін безпосередньо з росіянами. Ми змогли забрати всі, крім захоплених у поляків, запаси, які залишалися росіянам, оскільки їх неможливо було евакуювати за такий короткий час. Наше перебування в Бресті закінчилося прощальним парадом і церемонією з обміном прапорами в присутності комбрига Кривошеїна» - зазначав Гудеріан.

Німецькі документи про події 22 вересня 1939 року в Бресті

В експозиції музею Брестської фортеці наводиться інформація наступного змісту: «У Бресті, як випливає з донесення командування групи армій «Північ» 22 вересня 1939, «… відбувся урочистий марш одного російської та одного німецького полків … Місто і Цитадель урочисто передані росіянам». У федеральному військовому архіві в Німеччині, в документах вищого керівництва другої танкової групи знаходиться документ «Vereinbarung mit sowjetischen Offizieren über die Überlassung von Brest-Litowsk» («Домовленість з радянськими офіцерами про передачу Брест-Литовська») датований 21.09.1939. У ньому, зокрема, зазначається: «14:00: Початок проходження урочистим маршем (Vorbeimarsch) російських і німецьких військ перед командувачами обох сторін з наступною зміною прапорів. Під час зміни прапорів музика виконує національні гімни».

Спільні паради Вермахту і Червоної армії в інших містах

У 80-х — 90-х роках XX століття в ряді робіт наводилася інформація про те, що спільні паради Червоної армії і Вермахту проходили і в інших містах колишньої Польської Республіки. Так, згідно з працею історика Михайла Семиряги 1992 року, «в Гродно, Бресті, Пінську і в ряді інших міст ще до капітуляції Варшави відбулися спільні паради (німці їх називали „парадами перемоги“) за участю військ обох країн». Парад у Гродно приймав командувач радянською армійською групою В. І. Чуйков. Історик Олександр Некрич пише: «Завершення військових операцій проти Польщі було відзначено потім спільними парадами збройних сил Третього Рейху і Радянського Союзу в Бресті та у Львові в перших числах жовтня 1939». За інформацією німецького командування, ці міста були залишені німецькими військовими частинами відповідно 21 і 22 вересня. У свою чергу та традиційно російські історики як Олег Вишльов і Михайло Мельтюхов називають паради в інших містах «міфом». Вишльов також вважає, що процедура урочистої передачі Бреста не була спільним парадом, як його описує стройовий статут Червоної армії 1938 року, а був «церемоніальним виводом німецьких військ під наглядом радянських представників». Цієї ж думки також дотримується історик Олександр Дюков. Саме такої подібної позиції дотримується теперішня російська пропаганда, незважаючи на спогади Кривошеїна, який у них зазначав про проведення того славнозвісного параду в Бресті.

P.S.

Спільний парад Вермахту і Червоної армії в Бресті – 22 вересня 1939 року, є символічним доказом причетності Третього Рейху і Радянського Союзу до розвязання Другої Світової війни. Саме цей парад нині в Росії всіма силами намагаються замовчати, перекрутити та виправдати. Доречними у цій ситуації будуть слова головного редактора журналу "Посєв" Юрія Цурганова, який пояснював, чому ці суперечки, щодо параду в Бресті особливо загострилися нині: “Ми зараз живемо в атмосфері створення нового культу - культу перемоги радянського народу і радянської держави у Великій вітчизняній війні, і, відповідно, парад 22 вересня 1939 року у Бресті, це як цвях у черевику. Хочеться його вирвати всіма правдами і не правдами”. І з такою думкою Цурганова можна повністю погодитися. Також слід відмітити позицію польських істориків, щодо подій 22 вересня 1939 у Бресті. Зазвичай нині вони коментують ці події такими, що не мають сенсу суперечки. «Події 22 вересня символічні, але для Польщі – це лише епізод в історії змови нацистської Німеччини і СРСР, в результаті якого країна припинила своє існування», як зазначав професор Ягелонського університету Анджей Новак. Російський історик Василій Саричев у свою чергу зазначав, що Німеччина знімала цей парад в Бресті, як фільм для Заходу: “Важливо було продемонструвати Англії, Франції, що ми здружились, що ми з ними разом”. Проте як би там хто не зазначав і не перекручував, а головне те, що цей парад, як і факт нападу СРСР на Польщу, свідчить про пряму причетність Сталіна на ряду з Гітлером до розвязання нової світової війни. Але через німецько-радянську війну, яка розпочалася у 1941 році, СРСР отримав нових союзників в обличчі США та Британії, з якими він у 1945 році розгромить Третій Рейх (з яким проводив цей парад в Бресті). І через «союзну етику», ніхто СРСР не звинуватить у розпалі цієї війни, і забудуть про гріхи Сталіна. Нині російсько-путінська пропаганда намагається, як і в часи Союзу, виправдати напад на Польщу, як «визвольний похід на Західну Україну та Західну Білорусь», де українці з білорусами «страждали» від польських панів-капіталістів. Але як би тепер кацапи не старалися виправдати свої дії в Бресті, та перекрутити його на «марш Вермахту перед частинами Червоної армії», вони не приховають самий факт участі СРСР у знищенні Польщі, як держави, що у свою чергу стало початком Другої Світової війни.

Коментарі

Очень важная статья для понимания тех событий
https://holocaustrevisionism.blogspot.com/2012/10/blog-post_30.html
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі